Організація загартування

Закала М.Я., вихователь-методист

Природні сили природи: сонце, повітря і вода з давніх часів використовувалися і зараз залишаються основними і найдієвішими засобами загартовування.

Загартовування найчастіше розглядається як процес пристосу­вання організму до змінних умов погоди і клімату. Але кажучи про загартовування як засіб фізичного виховання, потрібно мати на увазі не тільки пристосування організму, що відбувається під впливом несприятливих умов. Загартовування необхідно розгля­дати як свідоме застосування в певній системі заходів, що підви­щують опірність організму, що виховують здатність швидко і не шкодячи здоров'ю пристосовуватися до різних умов зовнішнього середовища. Загартовуватися слід починати змалку і продовжу­вати впродовж усього життя, видозмінюючи форми і методи його застосування залежно від віку. Оздоровче значення повітряних, сонячних ванн, водних процедур залишаються поза сумнівом. За­гартовані діти менше хворіють, легше переносять захворювання. Доступність засобів загартовування полягає в тому, що вони зав­жди є під рукою, головне в тому, що їх можна використовувати в будь-якому вигляді, у будь-який час року, за будь-яких умов. Вони не вимагають складної апаратури і спеціальних кабінетів; способи їх застосування в умілих руках не викликають утруднень.

Загартовуючись, необхідно керуватися певними принципами:

1. Поступовість.
2. Систематичність.
3. Урахування індивідуальних особливостей дитини.

Якщо ці принципи не дотримуватимуться, то загартовування має випадковий характер.

Не можна висувати занадто багато вимог до непідготовленого ор­ганізму, адже він може не впоратися з ними. Дотримання принципу поступовості особливо важливо для дітей, оскільки дитячий організм ще не володіє великою опірністю. Для того щоб отримати ефект від загартовування, необхідно поступово підсилювати навантаження.

Не можна переривати розпочаті заходи. Але систематичність потрібна не тільки в проведенні того або іншого спеціального за­ходу. Якщо проводяться всі заходи, а діти замало гуляють, одяга­ються занадто тепло, не відповідно до погоди, то загартовування не можна вважати повноцінним. Загартовування повинне прово­диться систематично, найкраще від самого народження і продо­вжуватися впродовж усього життя. Необхідно також зважати на індивідуальні особливості дитини.

Є діти чутливі, до них застосовуються ніжніші засоби загар­товування або вони застосовуються поступовіше, обережніше, але зовсім відмовлятися від засобів загартовування не доцільно. Діти повинні брати активну участь у гартувальних заходах, знати по­рядок їх проведення.

Слід звернути увагу на те, що у групових приміщеннях пови­нна постійно підтримуватися температура повітря (+21-22 °С). Одяг дітей у приміщенні повинен бути двошаровим. Під час сну необхідно підтримувати у спільній кімнаті температуру повітря (+15—16 °С). Потрібно загартовувати дітей, коли вони одягаються після сну і переодягаються впродовж дня. Одним з ефективних гартувальних заходів є прогулянка з дітьми за будь-якої погоди не менше ніж 4 години. Під час негоди можна гуляти з дітьми в павільйоні, організовуючи рухливі ігри. У теплий період року на прогулянці передбачити короткотривале (3-5 хв.) перебування дітей під прямими променями сонця. Наприкінці прогулянки слід дозволити ходити впродовж 2-3 хв. босоніж по теплому піску. Після завершення прогулянки в літній період доречно поєднувати гігієнічні та гартувальні процедури під час умивання і миття ніг. Дуже важливо враховувати стан здоров'я кожної дитини і ступінь її звикання до виливу води.

Питання про характер спеціальних гартувальних процедур повинні розв'язувати адміністрація і медичний персонал ДНЗ з урахуванням побажань батьків.

Спеціальні гартувальні заходи проводяться одночасно із загаль­ними гартувальними заходами, починаючи влітку та змінюючи їх види й методики залежно від віку дітей, сезону й погодних умов.

Вода

Водні процедури — загальновизнаний засіб загартовування. Перевага води над рештою засобів загартовування полягає в тому, що водні процедури легко дозувати.

Принцип поступовості найлегше запроваджувати саме під час застосування води: можна взяти воду тієї температури, що потріб­на в певному випадку, поступово знижуючи її.

Під час проведення водних процедур із дітьми дошкільного віку слід дотримуватися таких правил:

1. Необхідно, щоб діти до води підходили з теплим тілом, також потрібно, щоб у приміщенні, де це відбувається, температура відповідала нормам, прийнятим для цього віку, а також, щоб дітям не доводилося тривалий час чекати своєї черги.

2. Необхідно простежити за своєчасною появою почервоніння шкі­ри. Якщо ця реакція запізнюється, доцільно сприяти її настан­ню, ретельно розтерши шкіру рушником «до почервоніння».

3. Чим холодніша вода, тим коротшим повинен бути час її «зіт­кнення з тілом».

Водні процедури

Гартувальні водні процедури привчають дітей використовува­ти з гігієнічною метою прохолодну воду (спочатку +33 °С... +28 °С, а потім і холоднішу +28 °С... +15 °С). Особливо кориснішим є зни­ження температури води під час умивання обличчя, миття рук, шиї, обливання водою стоп та обирання тіла. Також дуже корисно полоскати горло прохолодною водою.

Полоскання горла

Систематичне полоскання горла водою, температура якої по­ступово знижується, має виражений оздоровчий ефект. Крім ме­ханічної дії (масаж слизових покривів мигдаликів, задньої стінки глотки й рота), під час цієї процедури вода вимиває залишки їжі й слиз. Привчати дітей полоскати спочатку рот, а потім і горло водою кімнатної температури потрібно вже з 3-4 років.

Процедуру розпочинають проводити при температурі води +36 °С у молодшій і середній групах та +25 °С у старшій групі. Згодом температуру води знижують на 1-2 °С кожні 3-4 дні, доводячи її відповідно до +18 ... +15 °С. Тривалість процедури 1-6 хв.

Процедуру проводять уранці після їжі, при цьому користу­ються лише індивідуальним посудом. Для підсилення лікувально-профілактичного ефекту за призначенням лікаря у воду для полос­кання можна додавати кухонну сіль (1 ст. ложка на 1 л води) і йод (10 крапель на 1 л води), а також лимонний сік або відвар трав.

Вологе обтирання тіла

Вологе обтирання тіла проводиться у дошкільному навчально­му закладі за наявності регулярного, безперебійного гарячого во­допостачання, справності водозмішувача та постійного контролю температури води.

Основний методичний принцип вологого обтирання тіла поля­гає у тому, що спочатку обтирають кисті рук, стопи ніг, потім — руки від кистей до плечей, ноги — від стоп до стегон, а завершу­ють процедуру обтиранням тулуба.

Початкова температура води для вологого обтирання тіла для дітей 3-4 років +32 °С; для дітей 5-6 років - +30 °С; для 6-7 років - + 28 °С. Через кожні 2-3 дні температуру води знижують на 1-2 °С і доводять для дітей 3-4 років до +22 °С улітку й до +25 °С узимку; для дітей 5-6 років відповідно до +20 °С... +24 °С, для дітей 6-7 років — до +18 °С... +20 °С.

Вологе обтирання тіла до пояса можна організувати після ден­ного сну (або ранкової зарядки). Діти залишаються у трусиках, кожна дитина обгортає свій руїнник навколо талії та бере масаж­ну рукавицю. Діти (по 5-6 осіб) шикуються перед кранами, де змочують водою масажні рукавиці, віджимають та одягають їх на ліві руки. Кожна дитина самостійно обтирає свою праву руку в напрямку від пальців до плеча. Потім надягає масажну рукави­цю на праву руку й обтирає ліву руку, шию, груди. Після цього дитина знімає масажну рукавицю, передає її дитині, яка стоїть поруч, і просить обтерти спину. Завершивши вологе обтирання, діти знімають масажні рукавиці й швидко витирають рушником свої руки, шию, груди та спину.

Змочувати масажні рукавиці можна тільки в проточній воді. Температура повітря в приміщенні повинна бути +20 °С.

Інвентар для проведення гартувальних водних процедур (посуд для полоскання горла, масажні рукавиці для обтирання, махрові рушники для тіла та ніг) повинен зберігатися на спеціальних сте­лажах з індивідуальним маркуванням.

Обливання стоп водою

Обливання стоп водою можна розпочинати дітям із 1,5 року та продовжувати в дошкільному й шкільному віці. Процедуру проводять після денного сну в умивальній кімнаті при температу­рі повітря +20 °С. Діти сідають на стільчики, під ноги їм підстав­ляють миску, над якою вони витягують ноги. Вихователь ллє їм на стопи воду із глечика або чайника. Час обливання — 25-30 с. Після обливання стопи розтирають сухим рушником до легкого почервоніння шкіри.

Звичайне обливання стоп розпочинають при температурі води +30 °С...+27 °С, потім її поступово знижують на 1 °С кожні 2-3 дні у дітей молодшої та середньої групи і через 1-2 дні у до­шкільнят старшої групи, доводячи її відповідно до +18 °С...та до +12 °С...+14 °С.

Також дуже корисно проводити контрастне обливання стоп. Такі процедури проводять загартованим дітям і дітям, які рідко хворіють.

Контрастне обливання проводиться за такою методикою: ди­тина сідає на стілець, витягує ноги, їй із глечика або чайника обливають стопи спочатку прохолодною водою (+24 °С...+25 °С), а потім теплою (4-35 °С...+36 °С). Поступово температуру прохо­лодної води знижують до +18 °С, а температуру теплої води під­вищують до +40 °С.

Для дітей, які перенесли захворювання, варто застосовува­ти щадну методику. Спочатку їм обливають стопи теплою во­дою +36 °С...+35 °С, а потім відразу ж прохолодною водою (+24 °С...+25 °С) і знову теплою (+36 °С...+35 °С). При цьому по­ступово через 2-3 дні підвищують температуру теплої води та знижують температуру прохолодної.

На кожне обливання витрачається 0,5 л прохолодної води й 0,5 л теплої води. Обливання кожної стопи триває 30-40 с.

Повітря

Повітря — це середовище, що постійно оточує людину. Воно стикається зі шкірою — безпосередньо або через тканину одягу та зі слизовою оболонкою дихальних шляхів.

Повітряні ванни

Повітряні ванни є ефективним спеціальним гартувальним за­ходом. Як свідчать дослідження, під час проведення повітряних ванн підвищується насичення киснем організму дитини, поліп­шуються її сон, апетит та показники діяльності нервової системи.

Приймаються ці ванни у процесі ранкової гімнастики (улітку на вулиці), після денного сну, під час фізкультурного заняття. Температура повітря від +21 °С ... +15 °С. Тривалість — 2-10 хв. узимку і до 30 хв. улітку. Коли дуже тепло, то дошкільнята можуть бавитись увесь день тільки у трусиках та легеньких майках.

Супутній захід: легкий самомасаж — поглажування кистей рук, промацування шкіри на руках, грудях, животі, розтирання тіла коловими рухами.

Ходьба босоніж по землі, вологому піску, траві, калюжах (улітку)

Упродовж року у приміщенні проводиться ходьба по вологих килимках, просочених розчином морської солі, йоду, відварами лікарських трав. Залежно від різновиду, температури повітря, місця проведення процедура триває від 1 до 10 хв.

Супутній захід: гімнастика пробудження після денного сну (тривалість 10 хв.) з елементами коригувальних вправ для виправ­лення постави та плоскостопості.

Ходіння по масажних килимках, килимках із каштанами, по ребристій дошці

Гартувальна дія сонця є своєрідною. Сонце є засобом гартуван­ня, що сильно діє. Сонячні промені здійснюють на організм загальнозміцнювальну дію, підвищують обмін речовин в організмі, поліпшують самопочуття, сон, шкіра краще регулює теплообмін. Але сонце може виливати також і негативно. Тому необхідно до цієї процедури ставитися дуже обережно. Для молодших дітей особливо корисними є сонячні ванни, але важливо при цьому дотримуватися індивідуального підходу. Проводити сонячні ван­ни потрібно в русі, але ігри мають бути спокійними. Сонячні ванни краще приймати з 8 до 9 год та з 15 до 16 год. Розпочинати необхідно після їжі, щоб минуло не менше ніж півтори години, і до початку їжі за півгодини. Доречно остерігатися перегрівів. З метою їх запобігання слід мати світлі панамки. Якщо дитина пе­регрілася, потрібно накрити її обличчя рушником, відвести в тінь, умити, дати води.

Сонячні ванни

Приймати бажано від 3-х років під час прогулянки, на пляжі. Тривалість збільшується від 3-4 до 15 хв.

Супутні заходи: рухливі ігри, ігри з піском та водою.

Фітотерапія

Подушечки з травами під час денного сну.

Дихальна гімнастика

У поєднанні з ароматерапією (вдихання ефірних олій шипши­ни, м'яти, обліпихи) згідно з графіком.

Уживання фіточаю

У фітовітальні під час питного режиму впродовж 3-х тижнів, по­тім перерва впродовж 1 місяця. Після перерви — інший вид напою.

Фітонапій із відварів трав (ромашки, м'яти, шавлії).

Пісочна терапія

Гра з піском, як спосіб розвитку і самотерапії дитини, відома здавна. Гра з піском — це природна і доступна кожній дитині форма діяльності. Дитина дуже часто не може передати за допо­могою слів свої переживання, страхи. І тоді їй допомагають ігри з піском.

Уже доведено, що діти, які активно гралися в дитинстві в піс­ку, частіше виростають успішними і впевненими.

Перенесення традиційних педагогічних занять у пісочницю дає значний виховний і навчальний ефект порівняно зі стандарт­ними формами навчання.

По-перше, посилюється бажання дитини пізнавати щось нове, експериментувати.

По-друге, в пісочниці розвивається тактильна чутливість як основа розвитку ручного інтелекту.

По-третє, гармонічно та інтенсивно розвиваються пам'ять, ува­га, мислення, мовлення, моторика.

По-четверте, удосконалюється розвиток предметно-ігрової ді­яльності.

По-п'яте, пісок як і вода здатний позбавляти від негативної енергії, що є актуальним у роботі з «особливими дітьми».

Не дарма у деяких народів перед храмом стоять чаші з піском і водою, щоб людина перед тим, як спілкуватися з вищими сила­ми, очистилася духовно і тілесно.

Для цього необхідно обладнати педагогічну пісочницю. Ігри-заняття бажано проводити з групою дітей в одній великій або де­кількох малих пісочницях. Допомагати вихователеві може Пісоч­на Фея, яка ознайомить дітей із правилами поведінки в пісочниці.

Вправи: «Здрастуй, пісок», «Пісочний дощ», «Пісочний ві­тер», «Незвичайні сліди», «Візерунки на піску», «Відтиски», «Пі­сочні будівники» та ін.

Щіточковий самомасаж

Тривалість його — 5-7 хв., час проведення — друга половина дня після сну перед гігієнічною або ритмічною гімнастикою.

Діти при цьому перебувають у трусиках, босоніж. Масаж про­водиться щіткою з довгою ручкою (щітка завдовжки 40 см, руч­ка — 20-30 см) та грубим ворсом. Він складається з трьох при­йомів:

•    погладжування;

•    постукування (легке, ніжне);

•    прогладжування.

Послідовність:

•    гомілка лівої ноги;

•    гомілка правої ноги;

•    колінний суглоб лівої ноги;

•    колінний суглоб правої ноги;

•    стегно лівої ноги;

•    стегно правої ноги;

•    ліва і права сідниці;

•    живіт;

•    м'язи грудей і спини («жилетка»);

•    м'язи спини («ялинка»);

•    шия («комірець»);

•    ліва і права руки.

Не масажуються підколінні ямки і пахви — місця, де роз­ташовані лімфатичні вузли. Масаж протипоказаний на об'ємних родимих плямах, а також у разі шкірних захворювань (лишаї, алергічні ураження, фурункули тощо).

Щіточковий масаж сприяє злущуванню верхнього відмерлого шару шкіри, поліпшує функцію потових і сальних залоз, підви­щує місцеву температуру шкіри, пришвидшуючи кровообіг у по­верхневих судинах шкіри.

Енергійний уплив на шкіру щіткою має тонізуючий ефект, ніжний — заспокійливий. У будь-якому разі рухи мають бути плавними, урівноваженими, а ступінь тиснення і швидкість про­ведення щіткою по шкірі — такими, щоб викликали приємні відчуття.

Самомасаж діти розпочинають із лівої ноги.